WebMoney, "Інтернет.Гроші", Яndex.Деньги, PayPal, Lemonex... Це все електронні гроші.

Але електронні гроші не є повноцінними грішми у звичному розумінні цього слова, оскільки з точки зору цивільного законодавства вони є дебіторською заборгованістю третіх осіб.

Щоб не заглиблюватися у опис правової природи електронних грошей, раджу ознайомитися із публікацією „Электронные деньги: миф или реальность?" автор Олександр Фесенко, газета «Частный предприниматель», дата підготовки 16.02.2007, публікація доступна в інформаційно-пошукових системах „Ліга:Закон".

Тепер виникає досить цікаве питання.

Як відомо, у єдиноподатників виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Упс...

Що ж виходить? Якщо єдиноподатник отримав за продаж чого-небудь не справжні гроші, а електронні, то вони зараховуються на його електронний гаманець, який не є  розрахунковим рахунком чи, тим більше, касою. Відповідно, у момент зарахування на електронний гаманець, у єдиноподатника не виникає об'єкт оподаткування єдиним податком. Оподатковуватися ці кошти будуть в момент їх „конвертації" на розрахунковий рахунок, відкритий у банку, оскільки лише в цьому разі ці кошти будуть підпадати під визначення терміну „виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", передбаченого „спрощеним" Указом Президента.

Указом також передбачено, що „суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами" (якими?). Тобто, для єдиноподатників-„юриків"   торгівля за електронні гроші є неправомірною (хочеш торгувати, будь добрий перейти на загальну систему оподаткування). А от щодо єдиноподатників-„фізиків", таких обмежень немає.

Отже, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право застосовувати у своїй діяльності розрахунки з використанням електронних грошей. Проте, такий спосіб розрахунків детально не регламентований чинним законодавством.

Зокрема, чи передбачені чинним законодавством для фіз.особи - єдиноподатника обов'язковість та чіткі строки конвертації отриманих від продажу електронних грошей на розрахунковий рахунок у банку? Ні, не передбачено.

Отже, що маємо?

СПД фіз.особа-єдиноподатник може отримати від продажу електронні гроші на суму, скажімо, 10 млн.грн. на рік, причому, на банківський рахунок перевести суму, яка не перевищує „ліміт" 500 тис.грн., і це буде цілком нормально з точки зору чинного законодавства. А якщо веб-сайтом володіють, скажімо, 5 СПД фіз.осіб-єдиноподатників, відповідно, вони можуть „вивести" на розрахунковий рахунок у банку до 2,5 млн. грн. і т.д.

Інше питання, як бути з тими електронними грішми, які не будуть конвертуватися у звичайні гроші, а будуть використовуватися єдиноподатником для оплати своїх рахунків саме електронними грішми. У такому разі, ці гроші ніколи не будуть „виручкою", відповідно не буде підстав для їх оподаткування єдиним податком.

Отакі от існують „білі плями" у нашому законодавстві.

Саме приємне є те, що електронні гаманці поки що не контролюються податковими органами, відповідно, поки що не може бути жодних претензій з їх боку щодо напрямків використання електронних грошей та, відповідно, їх оподаткування у повному обсязі, як було описано вище. Навіть, якщо в силу причин, описаних нижче, податкові органи отримають інформацію по електронному гаманцю, у випадку з єдиноподатником, це їм нічого не дасть, оскільки „страждає" нормативно-доказова база.

Задаю запитання - чи це не той податковий рай, про який усі мріють? Чекаю на ваші коментарі.

Що ж до підприємств, які знаходяться на загальній системі оподаткування, то з метою оподаткування податком на прибуток правильний облік електронних грошей має велике значення, оскільки електронні гроші від продажу включаються до валових доходів продавця безпосередньо у момент їх отримання на електронний гаманець, і факт їх конвертації/не конвертації на р/р не має жодного значення для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Питання в іншому - а що буде, якщо підприємство взагалі не відобразить у своєму обліку надходження електронних грошей, адже податкові органи не контролюють поки що обіг електронних грошей?  Так, прямим чином не контролюють, але якщо під час перевірок буде з'ясовано (як з'ясовано - тема іншої розмови), що підприємство отримує такі „електронні" доходи, податкові органи можуть звернутися до фірм-власників відповідних систем електронних грошей і останні будуть зобов'язані надати інформацію... і це вже може бути кримінал. Тому, підприємствам, які знаходяться на загальній системі оподаткування, жартувати з такими речами не варто.

На цьому все. Інформація для роздумів є. Дуже хотілося б, щоб наведена інформація не стала статичною і у її обговоренні взяли участь усі, кому небайдужа тема обігу електронних грошей.

Будемо також сподіватися, що у податківців не скоро дійдуть руки до контролю за електронними гаманцями.

Бажаю успіхів,

завжди ваш

Ернест Бобров