Дана стаття, в першу чергу, має зацікавити бухгалтерів підприємств - «виробничників», але не тільки...

Піднята тема зумовлена як безліччю запитань бухгалтерів  щодо даного питання так і введенням в дію з 1.01.2009 року типової форми первинної облікової документації N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкції щодо її заповнення, яка затверджена наказом Мінприроди України від 07.07.2008 р. № 342, зареєстровано у Мін'юсті України 09.09.2008 за № 824/15515 (далі - Інструкція №342), а тому обов'язкова для виконання. Згідно даної Інструкції  первинний облік повинні здійснювати  юр особи всіх форм власності, видів економічної діяльності та організаційно-правових форм господарювання, фізособи - підприємці, у діяльності яких утворюються відходи та використовуються пакувальні матеріали й тара.

В процесі виробничої діяльності, по мірі модернізації та оновлення основних засобів, освоєння нових видів діяльності у любого суб'єкта господарювання неминуче повинні виникати відходи. Про поводження з ними і буде йти мова нижче.

Оскільки тема запропонована Вашій увазі обширна, автором  вона буде  розглядатись  по  наступних  розділах:

І. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

ІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ІІІ. ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК

Розділ І   «ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ»

Висвітлене в даному  розділі є першими кроками керівника СПД  в організації комплексу робіт, які пов'язані із отриманням необхідної інформації для бухгалтерії підприємства, з метою належного відображення відходів як в бухгалтерському, так і в податковому обліках.

Джерелами утворення відходів на підприємстві  є  підрозділи (наведені приклади є найбільш поширеними,  але не є вичерпними): 

- Автотранспортна дільниця: утворюються відпрацьовані акумулятори, шлам електроліту з свинцевих АКБ, відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини, шлам та нафтопродукти від очисних споруд мийки автомобілів, промаслене ганчір'я;

- Електроцех: утворюються відпрацьовані ртутемісткі лампи

- Котло - турбінний цех: утворюється зола, шлак;

- Цех хімводоочистки: утворюється шлам водопідготовки;

- Ремонтно-механічний цех: утворюються зола вугільна, відходи металу, стружка;

- Об'єднаний будівельно - ремонтний цех: утворюються відходи металу, стружки та деревини;

- Швейні цехи: утворюється пил з тканин;

- Елеватори: утворюється зерновий пил; зернові відходи І-ІІІ категорії;

- Торгівельні підприємства: пакувальний матеріал, тара.

З метою визначення нормативів утворення відходів та проведення інвентаризації джерел утворення відходів виробничому підприємству необхідно складати та погоджувати з компетентними органами (з міською СЕС, обласним Управлінням з екології та природних ресурсів) перелік відходів підприємства з визначенням рівнями небезпеки відходів та місць їх зберігання та видалення. Встановлення та погодження таких переліків повинно проводитись одноразово на термін, що встановлюється цими компетентними органами, якщо виробничий процес не змінний та періодично,  по мірі модернізації та оновлення основних засобів, освоєння нових видів діяльності.

Після проведення інвентаризації джерел утворення відходів та встановлення переліку всіх відходів підприємства з визначенням рівнями небезпеки відходів та місць їх зберігання підприємству необхідно отримати дозвіл на утворення та розміщення відходів, а також установити ліміти на утворення та розміщення всіх відходів , в тому числі наприклад:

Відходи першого класу небезпеки - речовини (відходи)надзвичайно небезпечні:

відпрацьовані ртутемісткі (люмінесцентні) лампи                          

відпрацьовані акумулятори  

Відходи другого класу небезпеки -речовини (відходи) високо небезпечні:

Відпрацьовані мастила                                            

Відходи третього класу небезпеки  - речовини (відходи) помірно небезпечні

Відходи четвертого класу небезпеки - речовини (відходи) мало   небезпечні:

Пил

Металевий шлак

шлам електроліту з свинцевих АКБ             

Інвентаризація, паспортизація, нормування відходів - це ті роботи, які регламентовані законодавством України в сфері поводження з відходами (Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про відходи" та підзаконні акти - постанови КМУ, накази, інструкції спеціально уповноважених органів тощо).

Крім того, поводження з відходами це аспект бухгалтерського і податкового обліків, зокрема цілий ряд небезпечних відходів є об'єктами для обчислення та сплати збору за розміщення відходів .

Тому доцільно застосовувати саме системний підхід у вирішенні проблем, пов'язаних з відходами виробництва , це перш за все такі роботи як:

§ інвентаризація, виявлення та ідентифікація та паспортизація відходів;

§ нормування утворення відходів;

§ постановка на облік об'єктів їх утворення (розробка реєстрових карт об'єкту утворення відходу та ведення реєстрів);

§ утилізація і видалення відходів;

§ організація первинного обліку і поточного контролю над утворенням відходів і поводження з ними.

Ці роботи, які виконуються в межах діючих законодавчих і нормативних актів, слід розглядати як послідовні етапи, кожний з яких пов'язаний і обумовлений попереднім. Без забезпечення системи (проведення інвентаризації та ідентифікації відходів виробництва і споживання, розробки паспортів відходів і карток об'єкту утворення відходів,  розрахунків нормативів утворення відходів, ведення журналів первинного обліку і поточного контролю утворення кожного виду відходів) неможливо забезпечити правильний облік відходів, обчислення відповідних зборів до бюджету, виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 1.11.99 № 2034 (далі - ПКМУ №2034), якою затверджено Порядок ведення державного обліку та паспортизації відходів та Інструкції № 342..

І так, запропоную схематичний план дій: 

А) Ідентифікація відходів за видами діяльності

Як зазначено вище, в процесі інвентаризації відходи мають бути ідентифіковані, тобто, за ПКМУ № 2034, "віднесені до певних категорій та класифікаційних груп, виходячи з їх походження, стану, небезпеки для довкілля, здоров'я людини, можливостей утилізації чи знешкодження".

Класифікація відходів проводиться за наступними основними документами:

Жовтий і Зелений перелік відходів, затверджений ПКМУ від 13.07.2000 № 1120;

Категорії відходів, які підлягають регулюванню, затвердженого ПКМУ від 13.07.2000 № 1120);

Класифікатор відходів (КВ) ДК 00596;

Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 00996;

Крім того існують класифікаційні системи обласних масштабів.

Для віднесення відходу до того чи іншого класу, необхідно перш за все визначити вид економічної діяльності, за якої утворилися відходи (за КВЕД), далі фазу та елемент процесу, на яких утворився відхід (за КВ).

Б) Ідентифікація відходів за класами небезпеки

Клас небезпеки відходу визначається інформаційно - аналітичним шляхом  обласним Держуправлінням екології (буває що й санітарно - епідеміологічна службою). І якщо, наприклад, Держуправління екології в Луганській області визначило клас небезпеки фільтрів масляних відпрацьовані, мастил  та матеріалів обтиральних забруднених (ганчір'я) як 2й, в Черкаській області ці відходи можуть бути і 3м класом небезпеки. Оскільки законодавчого документу на сьогодні не існує, визначення класу небезпеки відходів є компетенцією обласного Управління екології.

В) Паспортизація відходів

У відповідності з ПКМУ  № 2034 "Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінекобезпеки за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ".

На сьогодні існують дві форми паспорту відходу:

ДСТУ 219599 Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, виклад і правила внесення змін (чинний від 01.01.2001);

проект Паспорту відходу підприємства, розробленого на замовлення Мінекоресурсів.

Міністерство екології та природних ресурсів, не має ніякої позиції в питанні за якою формою проводити паспортизацію, тому форми паспортів відходів погоджуються  на місцях - в обласних Держуправліннях екології.

Г) Щодо поводження з відходами

Операції поводження з відходами - регламентуються наступними документами:

Операції з видалення та утилізації відходів (додаток 1 до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого ПКМУ від 13.07.2000 № 1120);

ДСанПіН 2.2.7.02999 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу небезпеки для здоров'я населення;

Постанова КМУ від 01.03.99 № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору.

Із цих документів останній - найбільш конкретний. В ньому сказано, що, при відсутності лімітів на розміщення, з підприємства справляється збір в 10-тикратному розмірі як за понадлімітні розміщення, якщо накопичені відходи не видалені з території підприємства протягом поточного кварталу.

З погодженням Управління екології ряд відходів  підприємство може самостійно утилізувати своїми силами, проте ряд відходів (зокрема, акумулятори, люмінісцентні лампи, мастила, шини) повинні утилізувати лише спеціалізовані підприємства, які мають на те відповідні дозволи.

Д) Щодо первинного обліку відходів

До 1.01.2009 року  типові форми не були розроблені і деякі підприємства намагалися обійтись власними силами, розробляючи форми журналів ведення обліку утворення відходів .

Слід зазначити, що з 1 січня 2009 року первинний облік відходів Інструкцією №342 всім суб'єктам господарської діяльності передбачається вести за формою №1-ВТ «Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари». Запровадження на підприємстві типової форми №1-ВТ може здійснюватись за наказом керівника підприємства чи керівника відповідної служби підприємства.

Зразок наказу (розпорядження) наведено в додатку до Інструкції №342.

Уведенню в дію з 01.01.2009 року типової форми первинної облікової документації №1-ВТ має передувати:

- призначення наказом керівника особи, відповідальної за здійснення первинного обліку відходів та упаковки;

- складання відповідальною особою спільно з керівниками структурних підрозділів підприємства:

- переліку місць, де ведеться первинний облік;

- переліку конкретних видів відходів та пакувальних матеріалів, що повинні обліковуватись за кожним з цих з місць;

- періодичність здійснення обліку кожного виду відходів;

- призначення наказами (розпорядженнями) осіб відповідальних за ведення та зберігання типових форм №1-ВТ за кожним конкретним місцем первинного обліку відповідно до їх посадових обов'язків та професії;

- установлення особою, відповідальною за первинний облік , порядку забезпечення відповідальних за ведення та зберігання типових форм №1-ВТ осіб:

- бланками типових форм №1-ВТ та / або програмними продуктами для їх ведення;

- відповідними засобами контролю та метрологічного забезпечення;

- розрахунками коефіцієнтів переведення кількості відходів та упаковки в одиницю вимірювання - «тонн».

Відповідальність за порушення правил первинного обліку:

За правопорушення у сфері поводження з відходами й у тому числі за порушення правил ведення первинного обліку ст..42 Закону про відходи передбачено дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність керівника:

- адміштраф - від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів громадян (ст..82 КУпАП);

- кримінальна - за службову недбалість (ст..367 Кримінального кодексу України).

Постраждати фінансово в цьому випадку може й підприємство, адже при провадженні господарської діяльності, у результаті якої утворюються і розміщуються невраховані відходи, збір за забруднення природного середовища та  розміщення відходів доведеться сплатити з 1.01.2009 року в 10-ти кратному розмірі .

Підсумуємо вищесказане   та   складемо  план дій:

1. Інвентаризація джерел відходів.

2. Перелік  відходів.

3. Встановлення класу небезпеки відходів.

4. Отримання дозволів на утворення та розміщення  відходів.

5. Отримання лімітів на утворення та розміщення  відходів.

6. Запровадження на підприємстві типової форми первинної облікової документації №1-ВТ.