RSS-матеріал
Фірма має дочірнє підприємство, яке надає послуги головному підприємству. Операцій, звільнених від оподаткування, ДП не здійснює. Чи існують які-небудь варіанти перерахування коштів дочірньому підприємству, які не обкладалися б ПДВ?
Для відповіді на це запитання слід звернутися до Закону України «Про податок на додану вартість».
У ст. 2 цього Закону наведено, хто є платником ПДВ, а у ст. 3 наведено, що є об'єктом оподаткування.
Якщо у загальних рисах проаналізувати статтю 3 Закону про ПДВ, то можна дійти висновку, що самим страшним (від якого не сховаєшся) для платника податку на території України об'єктом оподаткування є поставка товарів та послуг (раніше вона називалася так: «продаж товарів (робіт, послуг)» ).
Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Відповідно, для того, щоб операція не підпадала під визначення поставка, необхідно, щоб вона:
1. Не передбачала передачі прав власності на товари (послуги).
2. Не вимагала зустрічної компенсації.
3. Не була безоплатною поставкою саме товарів та результатів робіт.
На практиці, до таких операцій найчастіше відносяться:
1. грошові компенсації за понесені збитки
2. відшкодування втрат (теж грошима)
3. трансфертні платежі грошовими коштами
Якщо уважно проаналізувати ст. 3 Закону про ПДВ, то дійдемо висновку, що наведені операції не можуть бути визнані об'єктом оподаткування ПДВ.
Отже, якщо у діяльності дочірнього підприємства виникають, наприклад, які небудь збитки, які можна відшкодувати, сума такого відшкодування не буде обкладатися ПДВ. Звертаю увагу на те, що необхідно приділяти увагу правильному оформленню договорів та первинних документів. Адже, яку б чудову господарську операцію Ви не здійснювали, із-за неправильного оформлення договорів та первинних документів, усі зусилля можуть звестися нанівець.
Зрозуміло, що розмір збитків - це величина, яка піддається регулюванню обома підприємствами. Крім цього, до сум відшкодування не можуть бути застосовані звичайні ціни, оскільки останні застосовуються лише до товарів (робіт, послуг). (До речі, практика свідчить також про те, що звичайна ціна - величина настільки «абстрактна», що за великого бажання, тут є великий простір, де можна розгулятись, особливо щодо звичайної ціни на послуги.)
Що ж до податку на прибуток, то у переважній більшості випадків (але не у всіх!), сума отриманого відшкодування потрапить до валових доходів на підставі пп. 4.1.6 Закону про прибуток. Нюанси можуть бути зі страховим відшкодуванням, тощо. Отже, універсальної поради щодо валових доходів автор тут не наводить, оскільки у кожному випадку слід уважно аналізувати ситуацію.
Дата підготовки: 25.10.08 р.
Додати статтю до обраного:
Читати ще:
[на головну]
Коментарі (3)
Morozov
19.11.2008, 15:02
Не понятно какое вообще отношение к теме оптимизации налогообложения имеет содержание данной статье.
Например, возникает вопрос о том, что автор имел ввиду, когда на основании рассмотренных им норм Закона Украины «О налоге на добавленную стоимость» утверждал следующее: ‘‘Отже, якщо у діяльності дочірнього підприємства виникають, наприклад, які небудь збитки, які можна відшкодувати, сума такого відшкодування не буде обкладатися ПДВ. Звертаю увагу на те, що необхідно приділяти увагу правильному оформленню договорів та первинних документів. Адже, яку б чудову господарську операцію Ви не здійснювали, із-за неправильного оформлення договорів та первинних документів, усі зусилля можуть звестися нанівець.
Зрозуміло, що розмір збитків - це величина, яка піддається регулюванню обома підприємствами. ’’
Как понимать то, что размер убытков ДП будет регулироваться двумя предприятиями в договорном порядке? Причем, в ситуации когда ищутся варианты при которых сумма денежных средств перечисляемых материнским предприятием своему дочернему предприятию не подпадала бы под обложение НДС. Поскольку, исходя из преамбулы статьи можно сделать вывод, что все денежные расчеты между ними связаны с оплатой услуг оказываемых ДП своему МП, которые являются объектом обложения НДС.
Если автору это понятно, то мне нет. Ведь он не указывает конкретную причину возникновения убытков у ДП и каким образом эта причина связана с вопросом: «Як не платити ПДВ»
Может быть имеется ввиду то, что ДП фактически оказываемые им услуги материнскому предприятию не будет отражать в своем бухгалтерском учете, а их себестоимость будет полностью относить на убытки? А МП тоже не отражая в своем учете стоимость фактически полученных от ДП услуг, будет в завуалированном под «возмещение убытков» виде компенсировать ДП всю реальную стоимость его услуг? Или ДП будет устанавливать для МП цены на свои услуги ниже их производственной себестоимости, а разницу также компенсировать в виде возмещения убытков ДП от «чудесных» хозяйственных операций? И какими первичными документами следует оформлять факты возникновения «договорных» убытков у ДП? В чем состоит «чудесность» таких (по утверждению автора) «хозяйственных» операций? Ведь под хозяйственными операциями в налоговом законодательстве понимаются операция по поставке (купле-продаже)товаров, работ, услуг. А по определению п. 1.32 ЗУ «О налогообложении прибыли предприятий» хозяйственной деятельностью является только та деятельность, которая направлена на получение дохода в денежной, материальной или нематериальных формах, в случае когда непосредственная деятельность лица в организации такой деятельности является регулярной, постоянной и существенной. А никак не договорная деятельность, направленная на получение убытков ДП с целью (как вытекает из названия статьи) – неуплаты НДС. В чем состоит экономический смысл убыточных операций для ДП? Только в неуплате НДС в бюджет? А что в конечном итоге выигрывает ДП от неуплаты НДС в бюджет? Валовые доходы от безвозмездной финансовой помощи МП, которые напрямую связаны с увеличением другого объекта налогообложения – налогооблагаемой прибыли.
Автору следовало бы более четко формулировать ответ на тот вопрос, который формулируется в преамбуле статьи. Ведь если все его выкладки непосредственно связаны с названием статьи «Як не платити ПДВ» и ее преамбулой, то они имеют отношение только к теме по уклонению от уплаты НДС, а никак не к оптимизации налоговых платежей.
Считаю, что автору следовало бы рассмотреть ситуацию при которой размер убытков НЕ РЕГУЛИРУЕТСЯ МП и ДП, а МП рассматривает варианты пополнения оборотных средств ДП с целью покрытия тех убытков, которые ДП понесло от независящих от него причинам, а не в связи с решением вопроса – как не платить ПДВ.
Например, МП принимает решение об увеличении размера уставного капитала ДП. Поступление денежных средств ДП на увеличение его УФ не будет иметь ничего общего с объектами обложения НДС, а также не приведет к необходимости признавать валовые доходы в налогом учете.
srg8434
29.10.2008, 12:13
и еще - вопрос к автору -
а еще можно осветить минимизации налогообложения при купле\продаже недвижимости СПД.
очень уж интересно...
srg8434
29.10.2008, 12:10
Спасибо!
возьму на заметку :)
Правду говорится - все гениальное просто (особенно с нашим законодательством)
+ за статью!
Додати коментар
Тільки зареєстровані учасники мають можливість приймати участь в обговоренні статей та матеріалів.Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь.