Про правові та облікові аспекти факторингових операцій

Автори статті: Ігнатенко Станіслав Трифонович, Боднарчук Роман Володимирович.

У статті розглядаються норми глави 73 ‘‘Факторинг'' Цивільного кодексу України, які регламентують правові відносини сторін за договорами факторингу. А також, на підставі аналізу законодавчих норм робляться висновки про можливість здійснення принципово різних за своїм правовим змістом факторингових операцій. Наприклад, згідно з умовами одних видів факторингових договорів фактор може мати статус покупця боргової вимоги, а інших видів факторингових договорів статус посередника між своїм клієнтом (власником боргової вимоги) та його боржником.
На підставі матеріалів аналізу пропонуються варіанти бухгалтерського обліку різних за своїм правовим змістом факторингових операцій.
Необхідність розгляду вказаних питань була викликана тим, що на даний час фактори (у першу чергу банківські установи) під час проведення факторингових операцій зі своїми клієнтами не дотримуються законодавчих норм, що визначають права та обов'язки сторін за договорами факторингу.
Причому, негативні наслідки неправильного застосування факторами норм цивільного законодавства під час проведення факторингових операцій фактично перекладаються на їх клієнтів.
Це, у першу чергу, стягнення з клієнтів факторів додаткових комісійних винагород за ненадані послуги. А також відволікання їх уваги від дійсного змісту правових відносин, що здійснюються на підставі договорів факторингу. Внаслідок чого у клієнтів виникають проблеми щодо відображення факторингових операцій в даних бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, клієнти наражаються на ризики застосування до них податкових санкцій. Такі ризики можуть виникати у зв'язку з віднесенням ними до складу валових витрат тих сум, які були сплачені банкам - факторам за ненадані послуги за факторинговими операціями.